Літературний вечір в БК «Чотири леви» — подорож в глибину століть Приірпіння

Автором вечору був директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею Анатолій Зборовський, ним видано дві книги з історії рідного краю, що стали посібниками при вивчені краєзнавства в школах регіону, а ще ним опубліковано понад п’ять тисяч статей в періодиці.

Як засвідчив захід, історією цікавиться чимало людей в нашому селищі, а ще послухати історика приїхали гості з Ірпеня, серед них — засновник і власниця приватного етнографічного музею в Ірпені Світлана Кушнір. Анатолій Іванович зупинився на екскурсі становлення музейної справи в Приірпінні, в якому брав безпосередню участь, даний процес вимагав неабияких зусиль й ентузіазму, сьогодні Ірпінський музей історії і краєзнавства став не тільки закладом для проведення екскурсій, а мистецькою світлицею, де відбуваються виставки художників краю, майстринь рукоділля, презентації книг письменників і поетів.

Літвечір в «Чотирьох левах», що відбувся 2 листопада, можна назвати своєрідною подорожжю до глибини століть, в епіцентрі котрих був Гостомель, найдавніше містечко Прниірпіння, котрий свого часу був під владою литовських князів і польських королів, козацьким сотенним містечком, а ще на кордоні двох держав: Московської імперії та Речі Посполитої. Та незважаючи на це, не втратив, а примножив свою самобутність.

У розповіді Анатолія Зборовського прозвучало чимало цікавинок, виявляється, що найдавніший експонат в Ірпінському музеї, це відбиток морської лілії на шматочку каменю, згідно проведеної експертизи він належить до періоду, коли все Приірпіння, включаючи Київ, вкривало древнє море Тетіс. Отже, ми живемо, на дні давнього моря, й де шумлять сосни, колись шуміли морські хвилі. Про це свідчать також знахідки зубів акули в кар’єрах біля Малина, як повідомив історик. А ще були знахідки черепашок морських молюсків в Ірпені, коли, 40 років тому, бурили свердловину по вулиці Виговського, що відносяться до ери Мезозою. Що цікаво, в Гостомелі, а точніше Мостищах, в кар’єрі, в котрому копали глину для цегельного заводу, ще в радянські часи знайдено кістяк мамонта, але без голови. Історик припускає, що мисливці очевидно загнали його в болото, та не ризикнули лізти туди, щоб його витягти, й відрізали голову, таким чином, останки ірпінського мамонта зберігаються без голови. До речі, дітвора, котра побачила першою кістки мамонта, подумала, що це останки динозавра, тоді якраз по телевізорах йшов кіноіфільм про цих рептилій.

Автор торкнувся під час свого виступу різних епох нашого краю, зокрема становлення Магдебурзького права в Гостомелі, про що згодом буде тематична публікація, а також відповів на численні запитання присутніх.

Анатолій Зборовський подякував за гостинність й комфортну атмосферу в БК «Чотри леви» його керівнику Леоніду Драпу та колективу, сказавши, що зворушений творчою атмосферою в цьому закладі й літературно-пізнавальними заходами.

No comments