“Так, мене попереджали, що ви прийдете”, — привітливо всміхається диспетчерка Світлана Конопатська. Вона виносить з диспетчерської і розкладає на столі підсобного приміщення загублені у транспорті речі.

9ayuHQJ6MecdK2Rwuv6q45PDppfWKzW758tFCVunK1TWX6f3d00aIeFwx4IRwTshdVi1dTXV p CHuLySdFpPmIGQRXZyI8xKnzjtUl4K1O 5R45Elk aGeBkKezKXFIqxf7ElKG - ​Що гублять люди у трамваях та тролейбусах. Фотоісторія житомирської диспетчерки

За кілька секунд на столі темної кімнати з’являється кілька десятків карток, три парасольки, светр, гаманці, окуляри, тканева торбинка, документи та картонний тубус. Жінка каже, що зараз, на жаль, вони не мають змоги обладнати спеціальну кімнату для зберігання загублених речей, тож зберігають знахідки у диспетчерській.

“Я тут диспетчером працюю вже майже рік і бували дуже різні знахідки, навіть дуже цінні, документи, наприклад. Зазвичай сюди потрапляє все те, що знаходить кондуктор, або те, що знаходять совісні пасажири і віддають кондуктору, чи водію.

Великі, габаритні речі забувають рідко. Зазвичай забувають щось маленьке. Дуже часто діти забувають парасольки, спортивну форму, шапочки. Часто гублять мобільні телефони. А найчастіше дзвонять і питають про забуту “Картку житомирянина”. Не знаю, може їх витягають, чи ще що. Але коли нам приносять — ми завжди повертаємо власникам”

wEckjJwO2pZMSIzEMSy0LPrfTCK8D2cOo5niBUO3Eu8q2GX9hfxsvJa8G7ApyO6FA5h FZKxUXRRIKitUqkoPWUAkOYdKILY5cQdW8roSuL22YC4JiWNN91uMRpR5lLCtHaJmL2b - ​Що гублять люди у трамваях та тролейбусах. Фотоісторія житомирської диспетчерки

Найчастіше, за словами жінки, свої речі у транспорті забувають діти або пенсіонери. А от власника забутого чи загубленого визначають ще телефоном, коли люди описують свої речі.

“Буває таке, що люди щось гублять і одразу дзвонять диспетчерам, то ми одразу дзвонимо кондукторам і питаємо, чи не знайшли, і якщо кондуктор знайшла, то одразу людина приходить і забирає. Зазвичай власники дуже швидко знаходяться. Але от деякі картки зберігаються у нас місяці три. Лежатимуть, поки не заберуть. Куди ж ми їх подінемо. Бувало таке, що забували продукти харчування. Раз навіть забули пакет з продуктами для собак, проте його так ніхто і не шукав. Тож довелося “утилізувати” його нашим собакам, бо інакше все б зіпсувалося. Пакети, сумки чи гаманці ми не відкриваємо. Лише якщо дзвонить людина, описує річ і питає. Наприклад, нещодавно медик їхала з роботи і забула форму. Назвала, який був пакет і попросила подивитися, чи є вона там. І ось ще один випадок, що ми відкрили — це ця картина. Ми шукали власника, було видно, що це якась картина на подарунок, розміщували у об’яві фотографію згорнутої картини, але власник так і не знайшовся, тому ми її розгорнули, можливо, з вашою допомогою вдасться знайти власників. Для мене дуже важливо, щоб знайшлися власники цієї картини. Думаю, це був подарунок, і власники зневірилися його знайти. Це дуже цінна річ, пам’ятна. Вона два тижні лежить”, — розповідає диспетчерка

lZHtarkI4Z6v8mfiIc2egG8VYJvNkaI4f2NfB2l88XReHmn iQmzHfDGw4oe4MUa FPdmIcrvheCqBdLJq 083v37MxLz dcCHL DPD0YzZvEpbBQGkYoRgRuUSmxuVCU bHyHON - ​Що гублять люди у трамваях та тролейбусах. Фотоісторія житомирської диспетчерки

Фоторепортаж про те, як починається робочий день у кондукторів житомирського ТТУ, дивіться тут.

Житомир.info


Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram