На базі громадських організацій можна створювати та вести соціальний бізнес, який буде не лише приносити прибуток, але і користь для людей, які живуть навколо нас.

Про це говорили у Житомирі під час «круглого столу», який 1 лютого зібрав обласний Ресурсний центр розвитку соціального підприємництва.

Головним із завдань соціального підприємництва є допомагати вразливим групам населення, людям з інвалідністю, наркозалежним та тим, хто вийшов із місць позбавлення волі, працевлаштуватись та заробляти на життя, не сподіваючись на соцвиплати від держави. Зокрема, на Житомирщині вже є показові приклади соціального підприємництва, і їхні лави щорік поповнюються, — розповідає керівниця обласного ресурсного центру.

9e85aa7d226a3e18c00c1a9104a09e9d - ​У Житомирі говорили про соціальне підприємництво, яке допомагає працевлаштуватись вразливим групам населення

«Традиційно говорять про людей з інвалідністю. У нас на сьогодні є приклади в Житомирі, створюються робочі місця ГО «Милосердя», де людей без визначеного місця проживання мають можливість прописати, працевлаштувати. Вони вже заробляють собі на життя самі. Це є відновлення одягу, техніки, меблів, взуття. Також, житомирський приклад у селі Вигода, був хлопчина один, тепер їх таких десятеро. Ті, хто вийшов з місць позбавлення волі, які реабілітувалися від наркотичної залежності, і вони створюють своє нове життя, мають власний бізнес і є поважними людьми у цій громаді», — каже керівник Житомирського обласного Ресурсного центру розвитку соціального підприємництва Ольга Котвіцька.

Одним із видів соціального підприємництва займається бердичівська громадська організація «Воскресіння». ЇЇ керівниця пані Оксана розповідає: вивчивши досвід польських колег, у 2008 році заснували підприємство «Імперія свята». Проводять із дітьми інформаційно-розважальні програми, мають школу аніматорів та соціальний театр і частину свого прибутку використовують на соціальну допомогу вразливим групам населення.

«Соціальне підприємництво — це бізнес. Тому що ми повинні утримувати бізнес. Ми його повинні розвивати, і третя частина — благодійність. З 2014 року, коли розпочались ці дії на Сході, ми створили волонтерський психолого-консультативний центр «Фенікс» для того, щоб допомагати вразливій категорії населення: діти-інваліди, постраждалі від війни на Сході, ветерани, воїни АТО, переселенці. Ми їм допомагаємо, вони приходять до нас, ми створюємо групи підтримки», — розповідає голова ГО «Воскресіння» Оксана Трибун.

Окрім обміну досвідом, присутні обговорили й можливості інвестування у соціальний бізнес.

«Western NIS Enterprise Fund — це програма соціального інвестування, які підтримують соціальні підприємства доступними кредитами. Мова йдеться про відсотки від 5% до 10% річних максимально. Сума може бути від 260 тис. грн до 2,6 млн грн. Тобто, від 10 тис. доларів до 100 тис. доларів. Такі кредити видаються на 3 роки», — говорить керівник програми соціального інвестування «Western NIS Enterprise Fund» Василь Назарук.

Втім, перш ніж отримати кредит, соціальне підприємство проходити ретельну перевірку спеціальними фондами та банками надавачами кредиту, аби унеможливити ризики гонитви за дешевим ресурсом, — каже Василь Назарук.

«Хочемо показувати суспільству, що реально підприємства, які дбають про вирішення соціальних проблем, а можна дбати по-різному. Можна створювати робочі місця для вразливих груп населення, як це роблять для людей з інвалідністю, створюються підприємства для ветеранів, для внутрішньо переміщених осіб, для жінок, які потрапили у складні життєві обставини. Вони вже це роблять, тому ми прагнемо побачити, як це робиться, дивимося на документально прописану мету, яким чином відбувається розподіл прибутку. Якщо це справді так, як декларується, то ми лише прагнемо надати такий кредит», — додає Василь Назарук.

Наостанок учасники круглого столу обговорили механізми співпраці з органами місцевої та обласної влади, як їх застосовувати задля розвитку соціального підприємництва на Житомирщині.

Житомир.info


Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram